Через Дрезден на Прагу рухалися війська 3–й гвардійської армії 1–го Українського фронту. У їх складі був і сержант Олексій Полянських зі своїм другом. На Ельбі зустрілися з американцями. Братання, обмін сувенірами. Від американського сержанта на ім'я Роберта отримав Полянських нікельований дамський пістолет. У Олексія презенту не знайшлося, але американець вказав на собаку, йому хотілося б, мовляв, отримати цей «сувенір». Олексію було жалко розлучатися з Вірним. Але попереду була мобілізація, і Полянських віддав собаку сержантові Роберту.
Повертався Олексій в свою частину із сльозами на очах. І раптом, година через 2 — 3, на віз, в якому їхав Полянських, стрибнув Вірний і почав облизувати особу господареві. Виявилось, що пес перегриз ошийник і повернувся в рідну частину до свого сержанта.
24 червня 1945 року сержант Полянських був учасником Параду Перемоги в Москві на Червоній площі. Після війни поступив вчитися в школу МВС. Рік потому вирішив під час відпустки відвідати свою рідну військову частину — хотілося побачити Вірного. Але його вже не було в живих — убили в Латвії бандити. На місці загибелі собаки Олексій поставив камінь і написав на нім: «Пробач, Вірний, що я був невірний».
Борис ДОЛГОТОВІЧ, підполковник у відставці, кандидат історичних наук.
Вийти з буд
Бліцкриг був похований в лісах
Проста історія
Перший ракетний командарм
Без терміну давності
