Маленька Греція продовжує залишатися центром надій і побоювань світової економіки. У разі неможливості врятувати одну з найслабших економік Європи від дефолту експерти очікують «ефекту доміно» в Європі, який однозначно призведе до виникнення другої хвилі світової фінансової кризи. Якщо ж Еллада вистоїть перед викликами, то перед світовою фінансовою громадськістю в повний зріст постане питання: невже фінансові проблеми маленької країни можуть спровокувати глобальна криза?
Як повідомляють новинні стрічки, після успішних переговорів грецького прем'єра Георгіоса Папандреу з німецьким канцлером Ангелою Меркель, в ході яких Німеччина погодилася допомогти Афінам, надавши додаткову фінансову допомогу Греції, світові ціни на нафту виросли 3,1-5,3% - більш ніж солідна надбавка в глобальних масштабах.
Зрозуміло, що благополуччя будь-якого учасника єврозони сьогодні є плюсом для стабільності не тільки європейського співтовариства, а й світового, але невже стабільність невеликий - у світових масштабах - економіки настільки істотна для світової економіки?
Чи є у Греції шанси на порятунок?
Як зазначають експерти Академії форекс та біржової торгівлі Masterforex-V, ще тиждень-другий тому шанси Греції на уникнення банкрутства були мінімальними, незважаючи на запевнення грецьких чиновників. Однак синам Еллади вдалося за останню декаду продемонструвати «стійкість 300 спартанців у Фермопіл». І світ - принаймні, Європа - їй повірили:
напередодні лідер Німеччини А. Меркель, повіривши в щирість намірів грецької влади скоротити дефіцит державного бюджету, обіцяла всебічну допомогу;
поки А. Папандреу вів непрості переговори з канцлером Німеччини, міністр фінансів Греції Е. Венізлос зміг отримати схвалення парламенту про підвищення податків на нерухомість, який поповнить національну скарбницю не менш ніж на € 2 млрд. на рік, що становить 1,1% від ВВП країни;
грецький парламент під тиском уряду встиг ратифікувати розширення європейського стабілізаційного фонду TFSF, випередивши в цьому навіть ініціатора цього рішення Німеччину.
Експерти відзначають, що в ситуації загрози ненадання 8-мільярдного траншу грецька влада продемонстрували рідкісну згуртованість і активність у виконанні поставлених міжнародними донорами умов.
Невже світові ціни на нафту можуть залежати від маленької Греції, чия економіка становить менше 2% єврозони? В принципі, можуть, впевнені експерти Академії Masterforex-V, так як Греція - це маленька, але частина співтовариства, яке споживає 1,9 млн. тонн сирої нафти щодня, глобально поступаючись тільки Сполученим Штатам - з їх рівнем споживання в 2,6 млн. тонн.
Однак така волатильність цін на нафту є прямою загрозою не тільки енергетичної безпеки держав, а й визначальним фактором для стану економіки як виробників, так і споживачів енергоносіїв: адже останній глобальний криза 2008 року почався зі зростання цін до позначки понад $ 150 за барель, але закінчився обваленням до показника $ 35. Яка економіка витримає подібні перепади?
Чому світові ціни на нафту залежать від маленької Греції?
Аналітики компанії FOREX-MMCIS відзначають, що нафта в 2000-х роках отримала невиправдано високий статус фінансового індикатора світової економіки. Інвестиції в пошуку найбільш привабливих об'єктів зосередилися на нафтових ф'ючерсах і похідних від них фінансових інструментах. Але є великі сумніви, що зростання ВВП безпосередньо пов'язаний зі споживанням нафти:
світові ціни на нафту ростуть. Але при цьому зростають і резерви нафти в країнах ОЕСР, включаючи США ;
висока вартість сирої нафти знижує прибутковість від її переробки. Це викликає не тільки дефіцит нафтопродуктів, а й негативно впливає на видобуток сирої нафти, вважають експерти МЕА;
споживання країнами Брікс. На користь даного постулату виступає те, що під час останнього глобального кризи основне зростання споживання «чорного золота» припав на країни Брікс (Китай, Бразилію та Індію), а й зростання ВВП у цих країнах дозволив глобальному ВВП не звалитися до негативних показників. Для порівняння: зниження споживання нафтопродуктів у Німеччині та Італії склало більше 15%;
статистика. Однак статистика показує, що прямої кореляції між зростанням споживання «чорного золота» і темпами зростання ВВП у цих країнах НЕ БУЛО.
У XXI столітті відбулася спроба перекласти фінансову відповідальність світової економіки на енергоресурси, в першу чергу - на нафту. Як показав досвід першої хвилі світової кризи 2008-2009 рр.. це було авантюрою: спекулятивний попит виявився непідтвердженими фундаментальними факторами.
Хто ж став ініціатором і, як питалися стародавні римляни, кому це вигідно? Відповідь однозначна - Сполученим Штатам Америки. Будь-які перипетії за межами території США чудесним чином виявляються вигідними Білому дому і американській економіці. Це не економіка, а чиста політика: кінець 90-х XX століття - початок 2000 рр.. XXI століття є низкою втручань Америки у внутрішні справи суверенних держав, розташованих за десятки тисяч кілометрів від Вашингтона, - Ірак , Єгипет , Лівія . Їх усіх об'єднує «чорне золото» - у вигляді видобутку або переробки нафти. Будь-яка дестабілізація в світі чомусь виявляється на руку американського долара. І арабські революції першої половини нинішнього року органічно вкладаються в цю схему ...
Об'єктивно, але високі ціни на нафту вигідні і Росії - сам прем'єр-міністр В. Путін визнає, що з податками і держзбору 70% від вартості нафти йдуть до бюджету Росії.
