Відмова президента Вірменії від участі в проходящей в Лісабоні зустрічі керівників країн-учасниць Сил по сприянню безпеці під керівництвом НАТО по мандату ООН в Афганістані, не матиме негативного впливу на стосунки ВІРМЕНІЯ-НАТО. Про це в бесіді з кореспондентом Новини заявив глава вірменської делегації в Парламентській асамблеї НАТО, депутат парламенту Вірменії від Республіканського парії (РПА) Карен Авагян. За його словами, Вірменія послідовно виконує всі узяті на себе зобов'язання по програмній частині в рамках IPAP, і НАТО завжди високо цінувала співпраця з республікою.
Проект декларації Лісабонського саміту НАТО, за його словами, був неприйнятним як в плані всієї регіональної безпеки, так і карабахського конфлікту зокрема: Принцип територіальної цілісності стає пріоритетним, всі без виключення конфлікти зрівнюються, не дивлячись на відмінності в причинах їх виникнення і в деталях, що неприйнятний, - вважає Авагян.
З дипломатичної точки зору, крок вірменського президента, як упевнений депутат, є правильним і зрозумілим. За його словами, проект декларації не відображає всі три принципи міжнародного права: територіальну цілісність, право народів на самовизначення і незастосування сили, які лежать в основі процесу мирного врегулювання карабахської проблеми в рамках Мінської групи ОБСЄ. Подібні формулювання ставлять під загрозу регіональну безпеку і підтримують мілітаристичні прагнення Азербайджану, - відзначив республіканець.
Нагадаємо, що прес-секретар президента Вірменії Армен Арзуманян розповсюдив повідомлення про те, що Серж Саргсян вирішив не приймати участі в майбутній 20 листопада зустрічі керівників країн-учасниць Сил по сприянню безпеці під керівництвом НАТО по мандату ООН в Афганістані, проходящей в рамках саміту НАТО в Лісабоні.
Збереження узагальненого формулювання в проекті декларації саміту НАТО в Лісабоні, що стосується вирішення південнокавказьких конфліктів, яка посилається лише на один з оголошених принципів ОБСЄ, може стати негативною стимул-реакцією і створити зайві складнощі в переговорному процесі карабахського врегулювання, зокрема на тлі безпрецедентного зростання військових витрат Азербайджану і антивірменської риторики керівництва даної держави, - відзначив Арзуманян.
