У Самаре 20 листопада волжские козаки відзначили 450-ліття з моменту утворення козачого війська Волжського.
Дата, за заявою самих же козаків, умовна, оскільки в 1560 році з'явилася лише перша згадка в літописі. Самі ж вольні люди освоювати волжские береги почали раніше. Але, за словами помічника повноважного представника президента Російської Федерації в Пріволжськом федеральному окрузі Олега Мельніченко, який був присутній на святкуванні, дата не маленька і вже обросла сивиною.
Торжества в Самаре почалися з літургії в храмі Кирила і Мефодія, потім козаки поклали вінки у вічного вогню на площі Слави. На заходах також присутні архієпископ Самара і Сизранський Сергий, головний федеральний інспектор по області Самари Сергій Сичев, депутат Державної думи Віктор Казаков. Далі свято вирішили поєднати з проведенням великого Козачого круга, що по суті можна вважати навіть важливішим заходом в житті козацтва. Тим більше враховуючи вирішені питання на цьому крузі. І в першу чергу, це, звичайно, прийняття нової редакції військового статуту.
Як і очікувалося, статут прийняли практично одноголосно - з 130 делегатів лише один був проти, а один не голосував. Новий статут тепер уже в нормативно-правовому ключі закріплює статус козацтва, регламентує суспільне і побутове життя козаків з врахуванням тих змін, які визначили на Пораді при президентові у справах козацтва ще в лютому цього року. В зв'язку з цим отаман козачого війська Волжського Іван Міронов заявив, що козаки довгі роки чекали цього документа і тепер завдання витягувати з нього все важливе, а це вимагає осмислення і активної роботи, чим ми і займемося.
Окрім прийняття нового статуту, на Крузі вирішувалися і інші важливі питання, здебільше - організаційного характеру. Так само одноголосно були закріплені повноваження отамана, була вибрана Порада отаманів, військова Порада людей похилого віку і Суд честі. Першим заступником отамана, а по-козачі - товаришем отамана був вибраний козачий полковник Олександр Кудряшов, який, в принципі, просто зберіг свою посаду.
Розділилися думки козаків лише при обговоренні грошового питання. Враховуючи відсутність постійного фінансування, членські внески для суспільства є мало не основним джерелом поповнення козачого бюджету. Але якщо одна сума для міських суспільств сповна прийнятна, то на селі вона вже досить ощутима для кишені козака.
Запропоновані цифри варіювалися від 20 до 300 рублів. З приводу мінімальних значень звучали навіть фрази, що горілка і те коштує 100 рублів. У результаті було вирішено суму членських внесків залишити колишньою - 50 рублів, а після залучення козаків до державної служби вже на практиці повернутися до цього питання.
